Туристичний маршрут „Земля Тараса”

Загальна протяжність маршруту – 377 кілометрів
У дорозі – 6 годин 15 хвилин
Маршрут: Черкаси – (Вільшана, Зелена Діброва – за бажанням) - Моринці – Шевченкове – Будище – Черкаси – Мошни - Канів – Черкаси

Примітка: якщо виїзд планується зі столиці, до загального розрахунку часу додається також дорога з Києва до Черкас

 
 
Переїзд від Черкас до Вільшаної – 88 км, 1 година 30 хвилин


З Вільшаною тісно пов'язане ім'я Т. Г. Шевченка. 1828 року, бажаючи навчитись малювати, допитливий хлопець іде до вільшанського управителя маєтком поміщика Енгельгардта за дозволом навчатися у маляра. Але замість науки його приставили попихачем до панської кухні. Під час подорожі на Україну в 1843—1845 роках Шевченко заїхав до Вільшани, а 1853 року двічі відвідав її. Село згадується в поемі «Гайдамаки» та в інших творах поета. 

 


Переїзд від Вільшаної до Зеленої Діброви – 15 км, 20 хвилин 
 

В селі глибоке коріння Красицьких, що походять від Антона і Катерини, улюбленої сестри і няні Тараса Шевченка. Подружжя Красицьких народило дванадцятьох дітей, а самі пішли з життя молодими. Тарас кровно пов'язаний із Зеленою Дібровою і бував тут не лише в дитинстві, а й у молоді та зрілі літа, у кожен свій приїзд в Україну. Прибула в Зелену Діброву сестра Тараса Шевченка Катерина у 1823 році. На сільському цвинтарі збереглася могила Катерини. Зелена Діброва дала нащадків по Шевченківській лінії — художника Фотія Степановича Красицького і письменника Дмитра Филимоновича Красицького. 

Переїзд від Зеленої Діброви до Моринець – 36 км, 50 хвилин


За однією з легенд назва села походить від того, що жителя села займалися збиранням меду диких бджіл, при цьому їх необхідно було морити. Від цього мешканців села називали морянами, звідси і назва – Моринці. Та всі українці знають, що село Моринці – батьківщина великого поета Тараса Шевченка. 
У селі було відновлено 2 селянські хатини: хату-копію, де проживала сім’я Тараса та хату Якима Бойка, діда Тараса. Також в селі споруджено пам’ятники Т.Г. Шевченку (автори-скульптори: Веронський, Олійник) та матері Т.Г. Шевченка (скульптор В.В. Димйона). У 2006 році в Моринцях було відкрито та освячено каплицю Покрови Пресвятої Богородиці Святого Тарасія, а у 2008 році екс-президент України Віктор Ющенко заклав тут вишневий сад.

Переїзд від Моринець до Шевченкове - 13 км, 17 хвилин


Раніше (до ХІХ ст.) село мало назву Керелівка, а згодом Кирилівка. Назву Шевченкове населений пункт почав носити з1929 року. Саме тут пройшли дитячі роки Тараса Григоровича Шевченка. 
Нині у селі діють літературно-меморіальний музей Т.Г. Шевченка та церква Іоана Богослова. У фондах музею бережуться багаті колекції рушників, ікон, сорочок, книг-стародруків „Кобзарів". За кількасот метрів від меморіального музею знаходиться хата, де славетний поет навчався грамоти у дяка Рубана. 
Також тут відтворено хату батьків Тараса, збереглась могила матері поета. В центрі села, на колишньому цвинтарі, — могила Григорія Шевченка — батька Тараса.

Переїзд від Шевченкове до Будища – 7 км, 10 хвилин


Краєвиди села Будище прикрашають три дуби, вік яких близько тисячі літ. За переказами, в дуплі одного із велетнів малий Шевченко ховав свої малюнки. 
Між селом Будище та Шевченкове у полі стоїть  велетень-вітряк, один із 28, що діяли в Керелівці за часів дитинства Тараса Шевченка. 
У центрі села гостей зустрічає церква. В селі Будище Тарас Шевченко козачкував у пана Енгельгарда. Тут досі зберігся маєток поміщика, де оформили музейну кімнату. 

Переїзд від Будища до Черкас – 102 км, 1 година 50 хвилин
 

Культурний, економічний і діловий центр області. Оглядова екскурсія по місту розповість про заснування, період козацтва, будівництво Черкас за проектором В. Гесте, курортну славу Соснівки та багато чого цікавого. 
Туристи можуть завітати до одного із музеїв (краєзнавчого, музею «Кобзаря», художнього, українського рушника чи літературно-меморіального музею В. Симоненка) чи театрів міста. Парки і сквери обласного центру сховають відвідувачів від міської метушні, а міський зоопарк подарує незабутні хвилини спілкування із тваринами з різних куточків світу.
Поринути у справжню культуру Сходу можна у храмі «Білий лотос». Щонеділі тут проводяться екскурсії. 
Також місто відоме своїми фестивалями («Черкаська смакота», «Черкаські джазові дні», «Полуниця – насолода смаку», «Черкаська масляна», «Через терни до зірок», «Крижталь», «Древляндія», «Живий камінь»), що урізноманітнять культурну програму перебування в Черкасах. 
Черкаси гостинне місто і пропонує відвідувачам низку закладів розміщення, харчування та розважальних комплексів. 
Багатою є релігійна історія обласного центру. Відвідати службу можна у Свято-Троїцькому кафедральному соборі, каплиці Святих Кирила та Мефодія, Свято-Михайлівському кафедральному соборі (найвищому православному храмі України) та інших. 

Переїзд від Черкас до с. Мошни – 30 км, 30 хвилин


Візитівкою селища є Спасо-Преображенська церква, виконана в незвичному стилі для релігійних споруд України – стилі неоготики. Вежа церкви сягає 44 метрів, а подібні пінаклі і дахи були використані при будівництві Воронцовського палацу в Криму. В Мошнах можна познайомитись з історією палацо-паркового ансамблю Воронцова, що нажаль не зберігся до наших часів. 

Переїзд від с. Мошни до Канева – 51 км,45 хвилин


Тарасова гора або Чернеча гора — гора в місті Канів, складова частина Шевченківського національного заповідника «Тарасова гора», місце поховання українського поета Тараса Шевченка. У XVI столітті у Каневі був організований козацький монастир, в якому доживали вік бездомні та покалічені козаки. До сьогодні одна з вулиць, яка підступає до Тарасової гори, носить назву Монастирок. Сучасного вигляду Шевченківський меморіал набув влітку 1939 року зі встановленням на могилі Кобзаря бронзового пам'ятника та спорудженням літературно-меморіального музею (архітектори Василь Кричевський і Петро Костирко). Музейний ансамбль доповнив гранітний комплекс сходження (1977)  та відтворена 1991 року «Тарасова світлиця» — перший народний музей Тараса Шевченка. 
Ще одним духовним об’єктом міста є Успенський (Юріївський) собор, збудований 1144 року князем Всеволодом Ольговичем. Фасади храму прикрашають ряди малих ніш, колись оздоблених фресками; фресками були прикрашені й уступчасті порталі. Собор порівняно добре зберіг усі риси старої архітектури. Крім свого основного призначення храм служив сховищем для міщан під час нападів ворогів.

Переїзд від Канева до Черкас – 78 км,1 година 10 хвилин
Схема туристичного маршруту «Земля Тараса»
 
скачать софт