Стартував черговий призов до лав Збройних сил України: Кого призиватимуть до армії цієї весни

Кого призиватимуть до армії цієї весни? Які причини вважаються поважними в разі неприбуття призовника на дільницю в строк? Чи будуть призовники служити в АТО? Які соціальні гарантії передбачені для строковиків? На ці та інші запитання «Сільським обріям» відповів заступник військового комісара Черкаського об’єднаного міського військового комісаріату, начальник відділення комплектування, підполковник Олександр Шиш.

– Олександре Олександровичу, у квітні-травні проходитиме черговий призов на військову службу. Юнаків якого віку призиватимуть?

– Рекомендую громадянам ретельно ознайомитися з Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу». Саме тут ви знайдете відповіді на всі питання, які стосуються призову на строкову службу та інші. Призову на строкову військову службу підлягають чоловіки, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося від 20 до 27 років.

– Хто не має шансів потрапити до лав ЗСУ?

– На комплектування військ не направляються призовники, які не отримали базову загальну середню освіту, мають низькі морально-ділові якості, перебувають на обліку в органах внутрішніх справ за антигромадську поведінку, зловживали алкоголем чи вживали наркотичні речовин. А також ті, у кого під час призову виявлено захворювання.

– Чи залучають щойно призваних строковиків до виконання бойових завдань в зоні АТО?

– Призвані військовослужбовці строкової військової служби до участі в зону проведення бойових дій не залучаються. Відповідне рішення ще у 2014 році прийнято Радою Нацбезпеки і оборони України та введене в дію указом Президента України Петра Порошенка. До речі, для накопичення підготовленого військово-навченого ресурсу, призов молодого поповнення для комплектування ЗС України сплановано провести через навчальні центри. Це дасть їм змогу отримати дефіцитні військово-облікові спеціальності.

- Хто здійснює призов на строкову військову службу?

– Призов громадян України на строкову військову службу організовують та здійснюють Черкаська районна державна адміністрація та виконавчий комітет Черкаської міської ради у взаємодії з Черкаським об’єднаним міським військовим комісаріатом. Для проведення призову в районі і в місті утворюються призовні комісії, які очолюють заступник голови райдержадміністрації та відповідно заступник міського голови.

- А якщо призовник не отримав повістку?

– У такому разі громадяни призовного віку зобов’язані з’явитися до призовної дільниці в десятиденний термін із дня початку відповідного чергового призову. А призовники, які змінили місце проживання, зобов’язані в семиденний строк прибути до військового комісаріату за новим місцем проживання.

- Які причини вважаються поважними для неприбуття до призовної дільниці?

– Це перешкоди стихійного характеру, хвороба призовника або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк. А також смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини.

- Яке покарання передбачене за порушення правил військового обліку?

За неявку за викликом до військового комісаріату без поважних причин, умисне псування або недбале зберігання посвідчень про приписку, яке спричинило їх втрату, несвоєчасне подання обліковому органу відомостей про зміну місця проживання, навчання, освіти, місця роботи і посади призовники притягуються до адміністративної відповідальності. Неявка без поважних причин у пункт та строк, вказані у повістці, для відправлення у військові частини, карається обмеженням волі на строк до трьох років.

– Олександре Олександровичу, як визначають придатність призовників до військової служби за станом здоров’я?

– Хірург, терапевт, невропатолог, психіатр, окуліст, отоларинголог і стоматолог проводять медичний огляд. У разі потреби для медичного огляду призовників залучаються лікарі інших спеціальностей. Після проходження призовником медичного огляду головний лікар військово-лікарської комісії – член призовної комісії, перевіряє якість записів і висновків лікарів про придатність призовника до військової служби та обґрунтованість установлених діагнозів і робить висновок про ступінь придатності громадянина до військової служби.

- Хто може отримати відстрочку призову?

– Громадяни України можуть отримати відстрочку призову за сімейними обставинами. Наприклад, якщо мають непрацездатних батьків, неповнолітніх брата або сестру, дитину до 3-х років, двоє і більше дітей чи вагітну дружину. Відстрочка також передбачена за станом здоров’я та для здобуття освіти.

- Які документи потрібно надати, щоб отримати відстрочку?

- До військового комісаріату подають письмову заяву призовника; довідку про склад сім’ї (форма-3); копії паспортів, свідоцтва про одруження, народження дітей; документи, якими достовірно установлено, що на утриманні призовника перебувають родичі; медичні документи за підписом головного лікаря лікувально-профілактичного закладу, скріплені печаткою (про вагітність дружини). Призовники, яким надана відстрочка, зобов’язані щороку до 1 жовтня подавати військовим комісаріатам документи, що підтверджують їх право на неї.

- Хто звільняється від призову?

– Ті, хто за станом здоров’я визнані непридатними до військової служби, виконали обов’язки служби у резерві, батько або мати, рідний брат або сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів. А також ті, хто до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах, були засуджені до позбавлення (обмеження) волі, після закінчення ВНЗ присвоєно військове (спеціальне) офіцерське звання.

- На які соціальні гарантії може розраховувати призовник?

– При призові виплачується грошова допомога у розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року (цьогоріч це 3,5 тис. гривень).

Військовослужбовці перебувають на повному державному утриманні, розміщуються в казармах (на кораблях), забезпечуються щоденним триразовим гарячим харчування та військовою формою одягу згідно з встановленими нормами. Щомісяця отримують 154-245 грн (залежно від звання та посади) на додаткові особисті потреби. При звільненні в запас отримують вихідну грошову допомога у розмірі 8-ми посадових окладів (від 1232 – до 1960 грн залежно від звання і посади). Для військовослужбовців з числа дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування – 12 окладів (від 1848 – до 2940 грн). Їм надається відпустка (10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад).

Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За ними зберігаються робоче місце та середній заробіток, за умови офіційного працевлаштування до призову. Також зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на строкову військову службу. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Після звільнення в запас (упродовж місяця з дня взяття на військовий облік за місцем проживання за поданням військового комісаріату) виплачується матеріальна допомога в розмірі середньої заробітної плати на день призову, але не менше прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня календарного року для громадян, які працювали. А в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня календарного року, – особам, які до призову не працювали.

Також держава забезпечує соціальну та професійну адаптацію військовослужбовців строкової військової служби, які до призову на строкову військову службу не були працевлаштовані.