Інформація / Здоров'я / Устименко Олег
28 гру 2017 00:00
В Україні запровадили нові норми харчування: їсти рекомендували менше, але якісніше
Набув чинності новий наказ Міністерства охорони здоров'я про добові норми фізіологічних потреб населення в білках і жирах, вуглеводах і енерговитратах.
Ці показники були незмінними впродовж майже 19 років.
То скільки калорій на добу ми мали б тепер вживати, відповідно до державних приписів? Докладно про це газета Експрес говорить з лікарем-дієтологом Антоніною Березківською.
– У чому полягають основні зміни норм харчування?
– Головна відмінність – зменшили рекомендовану кількість калорій на добу для дітей від 3 до 17 років. Вона стала нижчою в середньому на 15%.
Для дорослого населення калорійність залишили на тому ж рівні, але збільшили кількість білків (на 12 грамів на добу), жирів (на 15 г) і зменшили кількість вуглеводів (на 50 г). Що стосується дітей та підлітків, то також збільшили норму білків, а зменшили частку вуглеводів.
У принципі, збільшення в раціоні частки білків і зниження частки простих вуглеводів – це здорове харчування. Простих вуглеводів найбільше у булочках та цукерках.
– Чи слід було урізати калорійність для дітей?
– Сучасні школярі не такі активні, якими були діти 19 років тому. Вони менше перебувають надворі, а в містах, де нині живе більшість населення, не виконують фізичної роботи по господарству... Більше сидять за комп'ютерами. Тому так, зменшення норми калорій зрозуміле.
Наприклад, для дитини віком 4 – 6 років ця кількість становить 1700 калорій. Щоб її отримати, треба вжити 100 грамів білка, 56 грамів жирів та 240 грамів вуглеводів. Для підлітків 14 – 17 років рекомендована кількість калорій становить в середньому 2500. Для цього треба за добу поповнити організм приблизно 150-ма грамами білків, в середньому 90 грамами жирів та 350-ма грамами вуглеводів.
Добова кількість калорій для дорослих різниться залежно від того, йдеться про чоловіків чи жінок, а також залежить від коефіцієнта фізичної активності. Наприклад, для чоловіка років 30 – 39, який працює за комп'ютером, добова кількість калорій становить 2300. А для чоловіка того ж віку, який виконує тяжку фізичну роботу, треба 3900 калорій. Для жінки віком 30 – 39 років, яка працює розумово, треба 1900 калорій, а для жінки того ж віку, яка працює фізично, – 2950 калорій.
Дорослим людям, щоб поповнити організм рекомендованою кількістю калорій, треба вжити в середньому 100 – 130 грамів білків, 70 – 90 грамів жирів та 300 – 400 грамів вуглеводів.
Як бачимо, загалом найбільша добова норма споживання вуглеводів, потім білків і найменша – жирів.
– Які саме продукти треба спожити, щоб отримати приміром 2500 калорій на добу?
– Слід з'їсти 300 – 400 грамів хліба або макаронів, 150 грамів м'яса або риби, 1 – 2 яйця, 30 грамів масла, до 500 грамів овочів і фруктів, 30 грамів меду або солодощів.
– Навіщо МОЗ розрахувало ці норми? Хто і як тепер їх має виконувати?
– Насправді ці норми мали би втілити в життя, змінивши раціон у дитсадках та школах. А стосовно дорослих, то зрозуміло: хто мав гроші на м'ясо, той надалі його їстиме, а хто їх не має, то норми не допоможуть, – все одно харчуватиметься крупами та хлібом.
Загалом в Україні слід проводити інформаційну кампанію з популяризації харчової культури. Вивішувати щити на вулицях на цю тему, запровадити соціальну рекламу у ЗМІ, влаштовувати фестивалі та конкурси.
Ці показники були незмінними впродовж майже 19 років.
То скільки калорій на добу ми мали б тепер вживати, відповідно до державних приписів? Докладно про це газета Експрес говорить з лікарем-дієтологом Антоніною Березківською.
– У чому полягають основні зміни норм харчування?
– Головна відмінність – зменшили рекомендовану кількість калорій на добу для дітей від 3 до 17 років. Вона стала нижчою в середньому на 15%.
Для дорослого населення калорійність залишили на тому ж рівні, але збільшили кількість білків (на 12 грамів на добу), жирів (на 15 г) і зменшили кількість вуглеводів (на 50 г). Що стосується дітей та підлітків, то також збільшили норму білків, а зменшили частку вуглеводів.
У принципі, збільшення в раціоні частки білків і зниження частки простих вуглеводів – це здорове харчування. Простих вуглеводів найбільше у булочках та цукерках.
– Чи слід було урізати калорійність для дітей?
– Сучасні школярі не такі активні, якими були діти 19 років тому. Вони менше перебувають надворі, а в містах, де нині живе більшість населення, не виконують фізичної роботи по господарству... Більше сидять за комп'ютерами. Тому так, зменшення норми калорій зрозуміле.
Наприклад, для дитини віком 4 – 6 років ця кількість становить 1700 калорій. Щоб її отримати, треба вжити 100 грамів білка, 56 грамів жирів та 240 грамів вуглеводів. Для підлітків 14 – 17 років рекомендована кількість калорій становить в середньому 2500. Для цього треба за добу поповнити організм приблизно 150-ма грамами білків, в середньому 90 грамами жирів та 350-ма грамами вуглеводів.
Добова кількість калорій для дорослих різниться залежно від того, йдеться про чоловіків чи жінок, а також залежить від коефіцієнта фізичної активності. Наприклад, для чоловіка років 30 – 39, який працює за комп'ютером, добова кількість калорій становить 2300. А для чоловіка того ж віку, який виконує тяжку фізичну роботу, треба 3900 калорій. Для жінки віком 30 – 39 років, яка працює розумово, треба 1900 калорій, а для жінки того ж віку, яка працює фізично, – 2950 калорій.
Дорослим людям, щоб поповнити організм рекомендованою кількістю калорій, треба вжити в середньому 100 – 130 грамів білків, 70 – 90 грамів жирів та 300 – 400 грамів вуглеводів.
Як бачимо, загалом найбільша добова норма споживання вуглеводів, потім білків і найменша – жирів.
– Які саме продукти треба спожити, щоб отримати приміром 2500 калорій на добу?
– Слід з'їсти 300 – 400 грамів хліба або макаронів, 150 грамів м'яса або риби, 1 – 2 яйця, 30 грамів масла, до 500 грамів овочів і фруктів, 30 грамів меду або солодощів.
– Навіщо МОЗ розрахувало ці норми? Хто і як тепер їх має виконувати?
– Насправді ці норми мали би втілити в життя, змінивши раціон у дитсадках та школах. А стосовно дорослих, то зрозуміло: хто мав гроші на м'ясо, той надалі його їстиме, а хто їх не має, то норми не допоможуть, – все одно харчуватиметься крупами та хлібом.
Загалом в Україні слід проводити інформаційну кампанію з популяризації харчової культури. Вивішувати щити на вулицях на цю тему, запровадити соціальну рекламу у ЗМІ, влаштовувати фестивалі та конкурси.