Вітання Парасковії Григорівні ЯЦИК із 90-річним ювілеєм

На жаль, роки не журавлі. Вони не повертаються із вирію. А так хотілося б, щоб журавлині крила ніжно торкнулися чола і стерли сліди часу на обличчі рідних людей, самовідданих матерів, доля яких хоча і простелялась вишитим рушником, проте, не завжди була із веселковим вишиттям.

На ньому, тому довгому життєвому рушникові, з журбою радість обнялись. Бракувало тих веселих кольорів ще з дитинства і ЯЦИК Парасковії Григорівні, жительці села Мошни, чиє дитинство та юність припали на тяжкі роки голодомору, роки війни. Довелось їй пережити і німецький полон, в післявоєнні роки працювала на відбудові Києва, а після одруження - більше 40 років пропрацювала на фабриці художніх виробів ім.ені Лесі Українки.

Та ніякі лихоліття не змогли здолати любові до людей, до життя, почуття оптимізму.

Парасковія Григорівна учасник бойових дій, нагороджена Орденом за Мужність, багатьма медалями та відзнаками, Ветеран праці. І сьогодні, не зважаючи на свій поважний вік, в неї з любов’ю світяться очі, зустрічаючи немалочислене сімейство, яке прибуло з близьких і далеких куточків, щоб привітати найдорожчу людину, помолитися у місцевому храмі за її здоров’я, у низькому поклоні подякувати за все…