В ПЕРЕДДЕНЬ СВЯТА ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ МОШНІВСЬКІ ВОЛОНТЕРИ ВІДВІДАЛИ НАШИХ ВОЇНІВ НА ПЕРЕДОВІЙ (ФОТО)

«Ми чекаємо на Вас завжди», - так говорять бійці волонтерам, коли ті від’їжджають з позицій.

9-11 жовтня збірний екіпаж Черкаської області знову побував на передовій. Цього разу екіпаж сформували волонтери Канівського, Черкаського та Камʼянського районів: Зінченко Ігор, Константинов Григорій та члени ГО із визволення заручників «Патріот» Зоря Валентин, Дзюба Сергій, Манштейн Геннадій.

Вдячні усім хто долучився. Особливо дякуємо патріотам, переселенцям з Донбасу. Хлопці постійно підтримують бійців на передовій, власноруч і власним коштом виготовляють розхідні комплектуючі деталі до зброї. Нажаль, знаючи їх особисто, не можемо назвати поіменно, через ряд причин. Та віримо, що прийде той час, коли вони перестануть хвилюватися за своїх рідних, і ми назвемо імена цих щирих патріотів, які безмежно люблять Україну.

Я кожного разу наголошую на тому, що пальне для заправки машини – це проблема. Та цього разу допомогли із соляркою сільський голова с. Мошни Богдан Шкарбута, волонтер, ветеран АТО Ігор Зінченко, волонтер Григорій Константинов та приєднався, надавши від своєї сімʼї 1000 грн., голова Черкаської районної ради Олексій Собко.

Козовий Роман, лісничий Мошнівського лісництва, придбав для бійців бензопилу. Приватний підприємець с. Мошни Панич Микола, як зазвичай, передав на передову мʼясні копчені вироби. Ці смаколики від пана Миколи знають уже по усій лінії фронту.

Учні Байбузівської, Будищенської та Мошнівської загальноосвітніх шкіл Черкаського району передали нашим захисникам домашні гостинці, вітальні листівки, малюнки, постери та листи, які радують та зігрівають душі солдатів. А, натомість, бійці та волонтери передали до Будищенської школи бойовий прапор, на якому написали слова вдячності дітям і педагогічному колективу.

Сільський голова с. Сагунівка Ірина Бодяненко передала бійцям два теплі спальні мішки. Депутат сільської ради с. Байбузи Немеш Катерина Кіндратівна передала 100 грн. Волонтерська група «Смачна сотня» із м. Черкаси - Доценко Тетяна та її батьки, Німчін Ярослав, Пашковський Валерій та Юлія Кулагіна, напекли і насмажили усіляких домашніх добреників.

Я спекла пиріжків. І дуже приємним є те, що, куштуючи пиріжки, один із бійців почав розповідати, що він уже їв пиріжки з Мошен, їх передавала Леся. А коли довідався, що Григорій – це мій чоловік, і ми уже не раз допомагали їх частині, був дуже радий. Таке буває на фронті, що заочно волонтери і бійці уже рідні люди, а зустрітися не доводиться, тому такі зустрічі надзвичайно теплі і зворушливі.

Повертаючись додому із передової, волонтери «прихопили» на ремонт військовий автомобіль. Їхали довго, зламаний автомобіль, щоразу «просив передиху». До речі, хто бажає допомогти із ремонтом, приєднуйтесь. тел. 0979765245. Не на правах реклами))

Та найприємнішим у поверненні є те, що вдалося перевезти додому нашого земляка із с. Байбузи Миколу Кузьменка. Я уже писала, що, через ускладнення зі здоров’ям, Микола перебував у м. Дніпро в лікарні ім. Мєчнікова на лікуванні. Йому ще дуже важко рухатися, та ми бажаємо йому скорішого одужання.