"ВТОМИЛИСЯ ЛЮДИ І ТЕХНІКА. АЛЕ ВІЙНА НЕ ЗНАЄ ПЕРЕПОЧИНКУ", - ЛЕСЯ КОНСТАНТИНОВА (ФОТО)

Коли збираєшся у далеку дорогу на Схід, виникає безліч справ: потрібно з’ясувати потреби бійців, знайти шляхи їх вирішення, мобілізуватися самому та залучити людей.

За три роки війни втомилися і люди, і техніка. Волонтерські автомобілі, вірніше власні автомобілі волонтерів, уже не витримують таких навантажень і ламаються у непідходящий момент. Тож крайня поїздка на Схід, 10 серпня 2017 року почалась із пошуку машини, у яку можна було б загрузити усе те, що мали відвезти на фронт. Правда, три години на телефоні дали результат. Машину знайшли аж у місті Городище. Дякуємо за це Оксані Циганок, координатору Черкаського Центру Допомоги Армії та ветерану АТО, волонтеру Михайлу, який за першим покликом зголосився їхати в зону бойових дій та ще й гостинців хлопцям зібрав.

Дякуємо Курченку Андрію, ветерану АТО, за активну підтримку і організацію матеріального забезпечення поїздки. Як завжди вдячні Миколі Паничу, приватному підприємцю села Мошни за копчене м'ясо і ковбасні вироби близько 25 кг. Хлопці уже знають ці смаколики від Маріуполя до Станиці Луганської. Вдячні голові села Мошни Шкарбуті Богдану Вікторовичу за робочі рукавиці. Щиро дякуємо Вікторії Дудник, директору СТОВ «Мошнівська МТС» за надані 1300 грн. До неї приєднався житель міста Дніпро Іштванік Юзеф, який дав 1600 грн. Він неодноразово надавав кошти для бійців. За ці гроші було придбано і передано військовим бензопилу, набори рожкових ключів, плівку для бліндажів, лопати, ліхтарики. Коли усе скупляли то керівництво «Епіцентру» зробило гарну знижку, щоб влізли у цю суму. Дякуємо дуже, бо кожна копійка на рахунку.

Голова села Сагунівка Ірина Бодяненко від себе особисто та Сагунівської громади передала землякам овочі, фрукти, домашні пиріжки та кровозупинні лікарські препарати. Підприємці з міста Черкаси Гайша Юрій та Бесараб Олександр дали 100 кг. свіжої капусти. Голова села Байбузи Петро Лисенко передав землякові, який перебуває у зоні проведення АТО, каву та чай.

Дякуємо волонтерам ГО «Наш батальйон» та координатору Скічку В’ячеславу за сухі бощі, Олександрові Згіблову за матраси і подушки, які він надав від себе особисто та від колективу "Темпа", Сергію Бовту, начальнику відділу в справах сім'ї, молоді і спорту Черкаської РДА, за газети і журнали. До речі, у «вільні хвилини» хлопці читають їх із великим задоволенням. Ми дали від своєї сімʼї (Константинови Григорій та Леся) землякам 700 літрів питної води, 166 кг. кавунів, цигарки та залили у машину для поїздки 50 л. солярки.

Безмежно вдячі настоятелю Спасо-Преображенського храму протоієрею Олегу Мархалевичу, який, як завжди, передав багато смаколиків від прихожан, а від себе особисто привіз помідори із власного городу та домашню консервацію і благословив волонтерський екіпаж у дорогу.

Дякуємо усім небайдужим, хто долучився до закриття потреб військових на передовій.

До речі, там на фото, хлопці в самих трусах. То не через те, що їм так подобається, а через те що напередодні під час обстрілу, осколками посікло весь одяг, який сохнув випраний.

P.S.: Хто передав решту солярки для поїздки, кавуни, питну воду, миючі засоби, овочі, макаронні вироби та консерви через Центр Допомоги Армії (координатор Оксана Циганок), ми поки що не знаємо. Дізнаємося - напишемо. Читайте розлогіше у наступному пості.