Президент підписав новий Виборчий кодекс: Як обиратимуть українці

Теги:
Президент підписав новий Виборчий кодекс: Як обиратимуть українціЩе декілька років тому українські політики навперебій говорили, що скасувати мажоритарку неможливо. Мовляв, цю зміну ніколи не підтримають депутати, обрані в одномандатних округах. Але в останні дні свого існування Рада попереднього скликання фінальним акордом підтримала кодекс, а нові народні обранці зробили виборцям подарунок на день Святого Миколая, врахувавши пропозиції президента, і остаточно його прийняли.

Про це йдеться в матеріалі "Української правди". Спецпроект "Вибори, вибори" проаналізував, як виглядатимуть майбутні вибори.

Місцеві вибори


Прийнята редакція кодексу фактично скасовує закон про місцеві вибори. Це означає, що наступні голови громад і місцеві ради будуть обрані в кінці жовтня 2020 року за новими правилами.

Тепер вибори до міських, селищних, сільських рад з населенням до 90 тисяч осіб будуть проводитися за багатомандатною мажоритарною системою, за якою від одного округу будуть обрані від 2 до 4 кандидатів, які отримали найбільшу підтримку.

За такою ж системою мають відбутися і вибори до районних рад. В них межі мажоритарного округу збігатимуться з межею відповідного села, селища, міста чи об’єднаної громади, що входять до складу відповідного району. 

Така модель допускає суттєве викривлення представництва. Наприклад, село з населенням 100 осіб представлятиме аж 2 депутати, а місто з населенням в 50 тисяч виборців – лише 4. 

Вибори депутатів Верховної Ради АР Крим, обласних рад та міських рад великих міст (з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб) будуть проводитися за пропорційною системою з відкритими виборчими списками, схожою на ту, яка буде використовуватися для обрання депутатів до Верховної Ради. 

Замість регіонів території області чи великого місця будуть поділені на декілька окремих округів, в яких партії виставлятимуть списки своїх кандидатів, а виборець зможе обирати і партію, і конкретного її представника. 

Щоб стати головою села, селища чи міста з кількістю виборців до 90 тисяч осіб, достатньо буде набрати на один голос більше від кандидата, який посяде друге місце. 

Натомість для перемоги на виборах мера великого міста (з кількістю виборців понад 90 тисяч) необхідно або набрати 50% плюс один голос в першому турі, або перемогти свого опонента в другому турі точно так само як це було на попередніх виборах.

Вибори до парламенту


За кодексом вони мають відбуватися за пропорційною системою з відкритими регіональними списками.

Для цього територію країни поділять на 27 виборчих регіонів, які практично співпадатимуть з територіями областей. У Києві сформується два регіони: лівобережний та правобережний. Попри те, що Голосіївський та Печерський райони міста знаходяться на правому березі Дніпра, вони будуть входити до лівобережного регіону, а закордонний виборчий округ буде частиною правобережного регіону.

Дніпропетровську область поділять на Криворізький та Дніпропетровський виборчі регіони. 

До першого входитимуть сам Кривий Ріг, місто Кам’янське, та інші міста і райони правобережжя Дніпра, а до другого – обласний центр та населені пункти лівобережної частини області.

До Південного виборчого регіону увійдуть Херсонська область разом із територіями тимчасово окупованих Криму та Севастополя. Решта виборчих регіонів співпадають з межами областей.

До Ради потраплять тільки ті партії, які подолають п’ятивідсотковий бар’єр по країні. Першими до Ради потраплять топ-9 кадидатів із загальнонаціональних списків партії, що подолала бар’єр. Вони не братимуть участі у змаганні за мандати, отримані у регіональних округах.

Таким чином на перші 9 місць у виборчому партійному списку поширюється закрита, а не відкрита пропорційна система. 

Подібна "партійна квота" була закладена і у попередній редакції кодексу, і поширювалась на 10 перших місць.

Президент вимагав забезпечити  повну відкритість списків, а депутати лише скоротили кількість місць, які розподіляються через закриту квоту з 10 до 9. Тобто не врахували зауваження, а радше спробували обманути президента.

Розподіл решти місць відбуватиметься наступним чином:

- Обчислюють виборчу квоту – кількість голосів, необхідних, аби один кандидат з регіонального списку став депутатом. Для цього кількість усіх голосів виборців відданих за партії, які подолали п’ятивідсотковий бар’єр ділять на кількість нерозподілених за загальнонаціональними списками місць у Раді. 

Наприклад, в дев’ятому скликанні є п’ять партій, які набрали 5 і більше відсотків голосів виборців. Кожна з них отримує 9 гарантованих місць за загальнонаціональним списком. Тому по регіональних списках пройде 405 депутатів, бо від 450 мандатів конституційного складу Ради треба відняти 45 обраних за загальнонаціональними списками. Так, кількість усіх голосів ділять на 405. Отримана кількість голосів – це, фактично, вартість одного місця у Раді.

- Вираховують, скільки мандатів отримує партія у регіоні. Якщо партія набрала 100 000 голосів, а виборча квота – 30 000, то це для партії означатиме 3 мандати від конкретного регіону та залишок, який йде в загальну скарбничку партії. Сума цих залишків дасть ще декілька місць для проходження з загальнонаціонального списку партії.

- Визначають, хто з регіонального списку займе ці 3 місця у Раді. Це будуть кандидати, які отримали найбільшу кількість голосів виборців, а не ті кандидати, яких партія поставила на три перших місця в регіональному виборчому списку.

Система виборів президента країни не зазнає суттєвих змін у порівнянні зі старим законом.

Прийняття Виборчого кодексу – безумовно позитивна демократична зміна. Документ ліквідує мажоритарку, яку пов’язують з численними фактами підкупу виборців та використанням адміністративного ресурсу, та дає змогу виборцям впливати на те, хто від партій пройде до Ради. 

Також кодекс змінює маніпулятивну систему виборів до місцевих рад, яка не забезпечувала представництва від деяких громад попри те, що виборці прийшли на вибори і проголосували.
скачать dle 10.4фильмы бесплатно
8-01-2020, 11:00. Переглядів: (102). Коментарів: (0)

Комментарі


Схожі новини