ЗНО для вчителів, нормальні туалети та інтернет в школах: Які нововведення готує МОН в 2019

Теги:
ЗНО для вчителів, нормальні туалети та інтернет в школах: Які нововведення готує МОН в 2019Школи забезпечуватимуть швидким інтернетом та пристойними туалетами. Учителів заохочуватимуть до проходження ЗНО та інших етапів сертифікації. А учнів лякають можливим ще одним обов’язковим тестуванням.

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич озвучила пріоритети на наступний рік на підсумковій прес-конференції в МОН.

У 2019 році мають прийняти новий Держстандарт базової освіти (для 5–9-х класів). Експерти вважають його найважливішим документом, адже саме в цей період життя остаточно формуються характер і цінності людини.

Триватиме оновлення освітнього середовища — знову на це виділили 1 млрд грн. Міністр сподівається, що органи місцевого самоврядування врахують ті виклики, які стоять перед ними. Адже в цьому питанні МОН співпрацює з місцевою владою, і досвід доводить, що з освоєнням коштів у регіонах впоралися не однаково. Наприклад, заміна меблів — не самоціль. Якщо за останні 5 років придбали нові парти і їх можна розставити по колу, навіщо міняти? А якщо десь повторно закуповують меблі, "бо надійшов наказ", а на школи, де по 15 років немає оновлення, не вистачає коштів, то з кожним таким випадком МОН обіцяє розібратися.

Знову постає питання навчання вчителів. Але планка нині піднята вище, адже впродовж 2019 року мають пройти навчання всі вчителі початкових шкіл. Адже компетентнісний підхід запроваджують не лише для першачків і тих дітей, які перейдуть у 2-гі класи, а й у 3–4-х класах теж.

МОН не стало замовчувати проблеми з булінгом в українських школах. Нещодавно прийнятий закон про протидію булінгу передбачає, де має шукати захисту жертва цькування та яка відповідальність встановлена для тих, хто "булить". Ідеться про штрафи для батьків малих агресорів та вчителів, які ігнорували проблему. На часі — створення відеокурсу для вчителів для профілактики булінгу, виявлення тих жертв цькування, які бояться звернутися до дорослих по допомогу.

У 2019 році планують значно розширити мережу інклюзивних класів, встановити обсяги допомоги дітям, впорядкувати роботу мультидисциплінарних шкільних команд.

Делікатне питання: не в усіх школах є теплі вбиральні для дітей. Подекуди у селах учням доводиться йти на вулицю, до окремої будівлі. Інколи малеча навіть боїться ходити до туалету, де замість унітазів — ями. І зовсім не рідкість, коли у туалеті немає кабінок та окремих дверей, діти почуваються ніяково. А це — базові потреби, школяр не буде навчатися, якщо йому постійно дискомфортно. Тож цю проблему помітили на рівні МОН, виділили 267 млн грн та обіцяють вирішити за наступний рік.

Добровільна сертифікація стартує у 2019 році. Для охочих це спосіб підвищити на 20 % зарплату на наступні три роки та піднятися на першу кваліфікаційну категорію. Відповідне Положення про сертифікацію педагогічних працівників затвердив Уряд 27 грудня 2018 року. Поки що йдеться про вчителів початкової школи — лише для них затверджені професійні стандарти. Планують, що за цей рік 1 тисяча вчителів пройде сертифікацію. Пілотування сертифікації триватиме у 2020–2021 роках.

Два обмеження: претендент повинен мати не менше двох років стажу та зареєструватися з 15 січня по 1 лютого 2019 року. Експерти (вчителі, тренери НУШ) побувають на уроках претендента, на місці вивчатимуть його професійну майстерність. Візити триватимуть до жовтня, тож вчитель має дочекатися, коли саме до нього завітають. На осінніх канікулах-2019 претендент має скласти "вчительське ЗНО".

Електронне портфоліо щодо своїх професійних досягнень (методичні розробки, відео уроків тощо) є час підготувати та завантажити на файлообмінник до 1 липня 2019 року. Сертифікат буде дійсним три роки. Якщо вчитель "провалився", це не матиме для нього наслідків. Про звільнення чи зниження кваліфікації не йдеться. Можна буде спробувати сили наступного року.

Ще одне новаторство: монополію інститутів підвищення кваліфікації скасують. А частину грошей, які йдуть на розвиток вчителів, скерують у школи за принципом "Гроші ходять за вчителем". І саме школа обиратиме найкраще місце, де підвищуватимуть кваліфікацію її вчителі.

У Кабміні вже ухвалили всі необхідні документи, тож почне роботу ця інституція, мета якої — захищати права дітей, батьків, вчителів. Це додатковий механізм гарантування прав усім категоріям здобувачів освіти, їхнім батькам.

До омбудсмена зі скаргами щодо порушень навчального процесу можуть звертатися всі учасники освіти, його обов’язок — розбиратися в ситуації. Звісно, не самотужки: у його розпорядженні працюватиме цілий офіс, 51 людина. Освітній омбудсмен — незалежна посада, призначається Кабміном за поданням міністра освіти і науки.

Світ сьогодні є цифровим. Щоб мати необхідні компетенції ХХІ століття, діти мусять здобувати їх ще в школі. НУШ неможлива без цього елемента. На жаль, сільська освіта має значно менше можливостей, ніж міська, зокрема у напрямку підключення до швидкого інтернету та роботи із цифровими ресурсами.

Щоб забезпечити рівний доступ до освіти, МОН розміщує контент на електронній платформі. Міністерство вже придбало Національну електронну платформу (як необхідне "залізо", так і програму). Там буде створена ціла екосистема: електронні підручники (не просто оцифровані, а інтерактивні, з віртуальними 3D-матеріалами, які вчителі зможуть компонувати на свій розсуд), скани підручників для завантаження, різні матеріали: інтерактивні лабораторії, віртуальні музеї, форуми для спілкування вчителів, системи менеджменту освіти.

Такий контент зможе зацікавити сучасного учня. Але якщо він матиме доступ до нього. А у третині шкіл немає повноцінного інтернету. До закінчення року 100 % шкіл матимуть доступ до інтернету, обіцяють у МОН.

Енергомодернізація університетів — гучне слово, за яким — покращення якості будівель наших вишів. Нарешті завершено всі процедури з Європейською комісією, Європейським інвестиційним банком, Північною екологічною фінансовою корпорацією. У цій програмі візьмуть участь понад 25 університетів. Вартість програми: 5 млрд грн. За 3–5 років мають оновити понад 200 будівель, де у комфортних умовах зможуть навчатися студенти.

Розпочнеться спільний проект з ЄС. В інфраструктуру профосвіти та покращення стандартів вклали 58 млн євро. Зроблять акцент на нових підходах, зокрема, на дуальній формі навчання. Нині вже кілька сотень навчальних закладів працюють з роботодавцями за цим проектом. Також очікується новий закон про професійну освіту. МОН має відібрати кластери популярних спеціальностей та міста, де за європейські гроші будуватимуть Центри досконалості — зразкові професійні училища з найінноваційнішими техніками навчання.

Зведення "мосту" між ринком праці та освітою — масштабний проект, який триватиме не один рік. У 2019 році запланували створення Національного агентства кваліфікацій. Вже готова вся відповідна нормативно-правова база. У результаті роботи Національного агентства кваліфікацій має серйозно зрости якість професійних програм, їхня відповідність реальним вимогам ринку праці.

Перед агентством постануть завдання: акредитація кваліфікаційних сертифікаційних центрів, координація мережі таких центрів, участь у розробці професійних стандартів, методики зіставлення професійних та академічних стандартів. Мета — полегшити доступ до підтвердження чи отримання професійної кваліфікації, визнання неформального та інформального навчання.

Лілія Гриневич повідомила про плани ввести з 2021 року обов’язкове ЗНО з математики для всіх випускників, так само як нині — українська мова. Математика та рідна мова — прийняті в багатьох країнах показники грамотності. І для гуманітаріїв "дозована" математика має бути, щоб розвинути логіку. Це рішення ще не остаточне. Його направлять на громадське обговорення.скачать dle 10.4фильмы бесплатно
5-01-2019, 06:00. Переглядів: (81). Коментарів: (0)

Комментарі


Схожі новини