СЬОГОДНІ - ДЕНЬ РАКЕТНИХ ВІЙСЬК ТА АРТИЛЕРІЇ УКРАЇНИ.

День ракетних військ і артилерії є державним святом України. Свято встановлено Указом Президента України «Про День ракетних військ і артилерії» від 31 жовтня 1997 р. № 1215/97: «Ураховуючи важливу роль ракетних військ і артилерії у зміцненні обороноздатності держави, п о с т а н о в л я ю: Установити в Україні свято — День ракетних військ і артилерії, яке відзначати щорічно 3 листопада.»

Святкування Дня ракетних військ і артилерії відзначає значний внесок радянських артилеристів у звільнення України у роки Німецько-радянської війни та важливу роль сучасних українських ракетних військ та артилерії у справі захисту української держави.

Історія української артилерії бере свій початок від гетьманування Івана Мазепи. Гетьман Мазепа був фахівцем у артилерії, під час його правління значно збільшився гарматний арсенал України, ставши одним із найбільших у Європі. Чимало гармат було виготовлено у людвисарні Глухова, де працювали відомі ливарі Йосип і Карпо Балашевичі. Балашевичі не забували на своїх виробах робити напис, мовляв, усе це зроблено "старанням же й коштом ясновельможного його милості пана Іоанна Мазепи", однак після його еміграції Петро І наказав вивезти усі гармати в Росію. За іронією долі, артилерія, зроблена для українців, стала основою формування російської.

Під час Української революції 1917-21 років полковник УНР Роман Дашкевич, колишній старшина австро-угорської армії став справжнім батьком української артилерії - він не тільки організував артилерію української армії часів Центральної Ради, Гетьманату та Директорії, а й за власні кошти закупив воякам мундири, кріси та кулемети. Українська артилерія псля захоплення Наддніпрянщини була поністю знищена, а відновилася лише після проголошення незалежності України та спочатку базувалася на радянській техніці.

Військове протистояння СРСР і США найбільше виявилося в так званій гонці озброєнь і особливо її ракетно-ядерному компоненті. У результаті виникли нові види збройних сил. Ракети різного типу з ядерними бойовими зарядами стали їхнім основним озброєнням. До системи стратегічних ядерних сил залічують ракетні війська наземного базування, ракетні бойові комплекси на підводних човнах і ракетні частини військово-повітряних сил.

Критичного рівня ядерне протистояння досягло в 1962 р. Тоді 51-а окрема ракетна дивізія, сформована з частин 43-ї ракетної армії, перебуваючи на території Куби, готова була завдати 27 жовтня ракетно-ядерного удару по території США 24 ракетами Р-12. Збройні сили США також приготувалися до ядерних ударів по території СРСР. Світ опинився на межі ядерної війни. На щастя, менше ніж за місяць кризу вдалося подолати.

На території України, починаючи з 1960 р., на базі частин 43-ї повітряної армії формувалися частини ракетних військ. 43-я ракетна армія зі штабом у Вінниці мала у своєму складі 19-ту (Хмельницький), 37-му (Луцьк), 46-ту (Первомайськ), 46-та (с.Білокоровичі), 35-ту (Орджонікідзе, Росія), 44-ту (Коломия), 43-тю (Ромни) ракетні дивізії та частини забезпечення.

На озброєнні армії на початок 1994 р. перебували 176 ракетних комплексів типу «ОС», які мали на озброєнні 130 ракет класу РС-18 (СС-19) і 46 ракет класу РС-22 (СС-24), з 1272 ядерними бойовими зарядами. Крім цього, в Україні було 2500 одиниць тактичної ядерної зброї.

Між 1988 і 1991 рр. ліквідовано всі ракети середньої і малої дальності класу РСД-19 (СС-20, «Піонер»), Р-12 (СС-4, «Сандал»), Р-14. У 1993 — 1994 рр. знято з бойового чегування в 19-й і 46-й ракетних дивізіях 40 ракет РС-18 (СС-19) і знижено ступінь бойової готовості ще 46 ракет класу РС-22 і їхніх пускових комплексів, а також стратегічних бомбардувальників Ту-95МС і Ту-160. У 2001 р. роботи, пов'язані з ядерним роззброєнням і ліквідацією ядерної зброї в Україні, завершились підривом останньої шахтно-пускової установки. Масштабна ліквідація ядерного озброєння відбулася вперше. Україна продемонструвала всьому світові в цьому приклад.

Громадськість та світ повинні бачити і знати, що таке ракетно-ядерне озброєння, яке розміщувалося на території України. Для цього в Україні в селищі Побузькому Голованівського району Кіровоградської області на базі полку 46-ї ракетної дивізії створено Музей ракетних військ стратегічного призначення. Він являє собою бойову стартову позицію з шахтно-пусковою установкою, командним пунктом запуску ракети, наземним обладнанням і різноманітними допоміжними механізмами. Усе збережено в первісному вигляді.

З початком Антитерористичної операції на Сході України бойовий склад ракетних військ і артилерії збільшився втричі. Мужність, відвага та професіоналізм, проявлені нашими артилеристами в боях із російським агресором, вкотре підтвердили актуальність крилатої фрази, що артилерія є богом війни. Без перебільшення наші боги війни є справжніми улюбленцями піхоти, десантників, танкістів, морських піхотинців, адже їхня майстерна робота значно піднімає бойовий дух військ на передовій.

Сьогодні вживаються цілеспрямовані заходи з нарощування бойового потенціалу ракетних військ і артилерії, вдосконалюється їхня організаційна структура, забезпечується системна модернізація та прийняття на озброєння нових зразків тягачів, техніки та артилерійських систем.

З нагоди свята щиро вітаємо працівників Збройних Сил України та ветеранів ракетних військ і артилерії! Бажаємо міцного здоров’я, щастя та нових звершень в ім’я процвітання України!