Цей день в історії. День захисника України, День Українського козацтва, Покрова Пресвятої Богородиці, заснування Української Повстанської Армії. 14 жовтня.

Коротко про головне. 14 жовтня.

День захисника України - свято встановлене 14 жовтня 2014 р. указом Президента України Петра Порошенка з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості.

День Українського козацтва - відзначається в Україні згідно з Указом Президента України від 07.08.1999 № 966/99 в день свята Покрови Пречистої Богородиці 14 жовтня. Президент України, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення, визначив цю дату своїм указом. В Україні немає важливішого чинника, який би був і центром, і перехрестям, і змістом переважної більшості соціальних процесів, та важливішого компонента національної й територіальної консолідації, ніж козацтво. Саме цей феномен сприяв виробленню такого способу життя українського етносу, який допоміг йому вижити в умовах не тільки відсутності власної держави, але й за часів тотального знищення всього національного, самобутнього.

Покрова Пресвятої Богородиці - християнське і народне свято, відзначається церквами східного обряду (православними та греко-католиками). Загальновідомою ознакою Покрови є те, що вона покриває землю або листям, або снігом. Згідно з переказами та легендами саме на Покрову запорізькі козаки вирушали на зимівлю по своїх хуторах та зимівниках. На Січі залишалася тільки стала залога із січовиків, які нічого, крім власної зброї не мали та інших козаків, що по різних причинах залишалися в своїх куренях. А оскільки в ті часи основним календарем були церковні празники (свята) — то і маємо козацьке свято на Покрову. До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої. До початку жовтня закінчуються усі найважливіші сільські роботи на землі (в тому числі сівба озимих) — завершено хліборобський цикл робіт. Зібраний урожай (достаток) та більш-менш вільний час дають можливість для проведення весіль. Це найблагодатніша пора для весільних гулянь, початку вечорниць. Звідси беруть свій початок весільні осінні тижні. Згодом, під впливом християнства, виникла традиція, що дівчата, котрі бажали взяти шлюб саме цього року, мали побувати на святі Покрови у церкві і помолитися: «Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку», «Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду», «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою». Це свято — покровитель весіль, початок сезону на сватання та весілля, які закінчувались за два тижні до Пилипівського посту. А на Поділлі дівчата казали: «Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку чи в онучу — най ся дівкою не мучу!» Існувала навіть прикмета: якщо на Покрову сніг — буде багато весіль. Сніг дає привід порівнювати сніговий покрив з весільним покривалом, а оскільки в цей час свідомо призначене і свято Пресвятої Богородиці, то ці порівняння поширюються і на неї. У багатьох народів, зокрема і у слов'ян, покривало (фата) вважалося дуже важливою весільною оздобою, взагалі слугувало ознакою заміжжя. За описами арабського письменника XII ст. свідчиться, що якщо комусь подобалась дівчина, то він накидав їй на голову покривало і вона мусила стати його дружиною (точніше, мабуть, це була пропозиція до шлюбу). Та і зараз ми знаємо, що весільна фата ще широко представлена у весільному обряді. Як відомо, після одруження дівчина була вже молодицею і мала покривати голову наміткою чи хусткою. Намітка — це стародавнє вбрання заміжніх жінок, яке зав'язували навколо голови. Вже після просватання дівчині-нареченій покривали голову хусткою. Для дівчат Покрова — найбільше свято: у молоді починався сезон вечорниць, а у господарів — період весіль, і юнаки залюбки брали участь у весільних обрядах.

1529 — закінчилася облога турками Відня.
1768 — землі індіанців черокі у Вірджинії і Кароліні оголошені власністю британської корони.
1851 — в Англії засноване інформаційне агентство Рейтер.
1884 — у США Джордж Істман запатентував фотоплівку.
1918 — в Сімферополі відбулося урочисте відкриття Таврійського університету.
1921 — в Києві почав роботу перший Всеукраїнський собор Української Автокефальної Церкви.
1926 — в Лондоні опублікована книга Алана Мілна «Вінні-пух».
1942 — офіційна дата заснування Української Повстанської Армії, сформованої протягом 1942 року із розрізнених повстанських загонів бандерівського крила ОУН.
1962 — американські літаки-шпигуни виявили на Кубі радянські ракети. Початок Карибської кризи.

Народилися

1890 — Дуайт Ейзенхауер, 34-й президент США (1953—61), командувач військ союзників у Другій світовій війні.
1939 — Ральф Лорен, американський модельєр одягу.
1940 — Лесь Сердюк, український актор.
1943 — Раїса Кириченко, українська співачка (мецо-сопрано).
1958 — Микола Степаненко, учений-мовознавець, літературознавець, публіцист.

Померли

1960 — Абрам Федорович Йоффе, радянський фізик.
1985 — Еміль Гілельс, радянський піаніст.
1990 — Леонард Бернстайн, американський піаніст, диригент, композитор.