ДО ДНЯ ЗАХИСНИКІВ І ЗАХИСНИЦЬ УКРАЇНИ: ВОНИ БИЛИСЯ ЗА БАТЬКІВЩИНУ! ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ! (ФОТО)

День захисника України - це свято кожного, хто наближає нашу перемогу над ворогом, це день пам'яті про кожного, хто віддав своє життя за Батьківщину!

Громада Черкаського району в боях на сході України втратила дванадцять своїх найкращих синів. Низько схиляємо голову перед подвигом наших Героїв, щиро сумуємо разом із родинами загиблих.






Дата та місце народження: 6 лютого 1993 р., с. Білозір'я, Черкаський район, Черкаська область. Дата та місце загибелі: 11 вересня 2014 р. (помер від поранень).

Звання: Старший солдат резерву. Посада: Снайпер. Підрозділ: Батальйон оперативного призначення ім. Героя України генерала Сергія Кульчицького.

Обставини загибелі: 11 вересня 2014 р. помер у Центральній міській лікарні м. Артемівська (Донецька область) від тяжкого вогнепального поранення грудної клітини, яке він дістав у бою в районі м. Вуглегірська.

Сімейний стан: Залишилися 72-річна бабуся (померла 30 жовтня 2015 р.) і п'ять братів та сестер.

Місце поховання: с. Білозір'я, Черкаський район, Черкаська область (фото пам'ятника).

Указом Президента України № 838/2014 від 31 жовтня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).




Дата та місце народження: 22 травня 1986 р., с. Мошни, Черкаський район, Черкаська область. Дата та місце загибелі: 18 січня 2015 р., с. Піски, Ясинуватський район, Донецька область.

Звання: Майор (посмертно). Посада: Командир роти. Підрозділ: 93-я окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Загинув 18 січня 2015 р. у бою з російськими збройними формуваннями за аеропорт Донецька. Повертаючись після виконання завдання, розвідники на БМП потрапили у засідку в районі селища Піски (Ясинуватський район) та були обстріляні противником з РПГ. Капітан прикрив собою підлеглого, врятувавши йому життя.

Сімейний стан: Залишилися мати, батько та молодший брат.

Місце поховання: с. Мошни, Черкаський район, Черкаська область.

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Указом № 1 від 4 червня 2015 р. нагороджений відзнакою "Народний Герой України" (посмертно). Нагороджений Почесною відзнакою «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно).




Дата та місце народження: 26 червня 1983 р., с. Первомайське, Черкаський район, Черкаська область. Дата та місце загибелі: 3 серпня 2014., мікр. Красний Яр, Жовтневий район, м. Луганськ.

Звання: Капітан. Посада: Заступник командира роти з озброєння. Підрозділ: 1-а окрема танкова бригада.

Обставини загибелі: Під час виконання бойового завдання по звільненню селища Красний Яр Луганської області від терористів, які здійснюють збройний опір силам Антитерористичної операції, у складі штурмового танкового взводу, танк № 681 БМ "Булат" позивний (Копчений), в якому знаходився екіпаж: командир танку капітан Плохой А.В., сержант Мансуров А. С. і старший солдат Нагорний С. М. під час бою у північній околиці села 3 серпня 2014 року підірвався наїхавши на фугас з детонацією боєкомплекту. Весь екіпаж танку загинув.

Сімейний стан: Залишилась донька.

Місце поховання: с. Первомайське, Черкаський район, Черкаська область.

Указом Президента України № 708/2014 від 8 вересня 2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно). Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).




Дата та місце народження: 13 січня 1988 р., с. Червона Слобода, Черкаський район, Черкаська область. Дата та місце загибелі: 30 серпня 2014 р. (помер від поранень).

Звання: Старший солдат. Посада: Старший оператор. Підрозділ: 24-й батальйон територіальної оборони "Айдар".

Обставини загибелі: Помер 30 серпня 2014 р. в київському шпиталі від тяжких поранень, отриманих у боях з бойовиками під Луганськом.

Сімейний стан: Залишилися дружина і донька.

Місце поховання: с. Червона Слобода, Черкаський район, Черкаська область.

Указом Президента України № 161/2017 від 13 червня 2017 року, "за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).




Дата та місце народження: 23 травня 1962 р., м. Воркута, РРФСР. Дата та місце загибелі: 31 серпня 2014 р. (помер від поранень).

Звання: Солдат резерву (капітан міліції у відставці). Посада: Старший оператор протитанкового взводу. Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ "Донбас".

Обставини загибелі: Брав участь у боях за Іловайськ (Донецька область), разом із бойовими побратимами потрапив у оточення. Перше легке поранення він отримав у Іловайську 18 серпня, а друге важке – 29 серпня в Червоносільському Амвросіївського району під час обстрілу російськими військовими. Помер об 11 годині ранку 31 серпня, в населеному пункті Кутейникове, вже перебуваючи у полоні. Тіло було кинуто росіянами на полі неподалік місця, де ночували полонені бійці батальйону "Донбас". 2-го вересня тіло Еста разом з тілами 87 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до запорізького моргу. Був упізнаний родичами та похований 06 вересня 2014 р.

Сімейний стан: Залишилася дружина та троє дітей.

Місце поховання: с. Свидівок, Черкаський район, Черкаська область.

Указом Президента України № 892/2014 від 27 листопада 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).




Дата та місце народження: 9 жовтня 1979, с. Мошни, Черкаський район, Черкаська область. Дата та місце загибелі: 2 травня 2014 р., с. Карповка, Слов’янський район, Донецька область.

Звання: Підполковник (посмертно). Посада: Перший заступник командира вертолітної ескадрильї. Підрозділ: 16-а окрема бригада армійської авіації.

Обставини загибелі: Загинув 2 травня 2014 р. під час ураження (збиття) сепаратистами 2-х вертольотів Мі-24П в районі с. Карповка, Слов’янський район, Донецької області. Разом з Олександром загинули члени екіпажу вертольоту Мі-24П ("40 жовтий") підполковник Р. Плоходько та майор М. Топчій, а також члени екіпажу Мі-24П ("09 жовтий") підполковник С. Руденкота капітан І. Гришин.

Сімейний стан: Залишились дружина та двоє синів.

Місце поховання: м. Кіровоград.

Указом Президента України № 543/2014 від 20 червня 2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно). Рішенням виконкому Кіровоградської ради від 26 серпня 2014 р. нагороджений відзнакою "За заслуги 2 ступеня" (посмертно).




Дата та місце народження: 23 серпня 1972 р., с. Дахнівка, Черкаський район, Черкаська область (нині мікрорайон м.Черкаси). Дата та місце загибелі: 30 січня 2015 р., с. Рідкодуб, Шахтарський район, Донецька область.

Звання: Солдат. Посада: Розвідник-снайпер. Підрозділ: 128-а окрема гірсько-піхотна бригада.

Обставини загибелі: Загинув 30 січня 2015 р. при спробі штурму з південної сторони села Рідкодуб, Шахтарський район, Донецька область. Разом з Ігорем загинув майор І. Завірюхін.

Сімейний стан: Залишилися мати, дружина та троє дітей.

Місце поховання: м. Черкаси.

Указом Президента України № 108/2015 від 26 лютого 2015 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно). У 2015 р. "за проявлені героїзм, мужність, відданість і вірність військовій присязі, безкорисливу любов до Батьківщини та народу України, пожертвування власного життя задля відстоювання територіальної цілісності нашої держави, прав і свобод нинішнього і наступного поколінь українців" нагороджений пам'ятним знаком "За заслуги перед містом Черкаси" I ст. (посмертно).




Дата та місце народження: 13 жовтня 1967 р., м. Лахденпох'я, РРФСР. Дата та місце загибелі: 12 липня 2014 р., с. Маринівка, Шахтарський район, Донецька область.

Звання: Майор. Посада: Викладач. Підрозділ: Навчальний центр підготовки молодших спеціалістів.

Обставини загибелі: 12 липня 2014 р. прикордонники супроводжували на БТР тіло загиблого 11 липня 2014 р. генерал-майор Ігоря Момота. Під час повернення на місце дислокації о 16:00, рухаючись на БТР в районі прикордонного села Маринівка (Донецька область), підірвались на фугасній мін. Загинув Ігор та прапорщик П. Дияк.

Сімейний стан: Залишилась дружина та донька.

Місце поховання: с. Геронимівка, Черкаський район, Черкаська область.

Указом Президента України № 619/2014 від 26 липня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).




Дата та місце народження: 30 березня 1972 р., с. Снітків, Мурованокуриловецький район, Вінницька область. Дата та місце загибелі: 17 лютого 2015 р., м. Дебальцеве, Донецька область.

Звання: Молодший сержант. Підрозділ: 13-й окремий мотопіхотний батальйон (1-а окрема танкова бригада).

Обставини загибелі: Загинув 17 лютого 2015 року під час боїв у місті Дебальцеве Донецької області.

Сімейний стан: Залишилися мати, батько, дружина та двоє синів.

Місце поховання: с. Будо-Орловецька, Городищенський район, Черкаська область.

Указом Президента України № 103/2016 від 21 березня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).




Начальник караулу 55-ї Державної пожежно-рятувальної частини Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Донецькій області, капітан служби цивільного захисту.

Народився 11 березня 1976 року в місті Черкаси. Закінчив 8 класів середньої школи №11 міста Черкаси, потім – Черкаський політехнічний технікум.

З 1990-х років в органах внутрішніх справ. У 1998 році закінчив Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля (місто Черкаси). У 1998-2012 роках служив викладачем у Центрі перепідготовки пожежників (місто Донецьк). У 2006 році закінчив Донецький національний університет за спеціальністю «економіст». З 2012 року служив начальником караулу 55-ї Державної пожежно-рятувальної частини Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Донецькій області (місто Донецьк).

12 серпня 2014 року в місті Донецьк до будівлі 4-ї Державної пожежно-рятувальної частини 1-го Державного пожежно-рятувального загону увірвалися невідомі озброєні люди. Першим, хто став у них на шляху був начальник караулу капітан служби цивільного захисту Володимир Ситник, який в той день знаходився на чергуванні. Схопивши офіцера, без жодних пояснень, терористи заштовхали його в автомобіль і вивезли в невідомому напрямку.

З того часу доля рятувальника залишалася невідомою. Пізніше з’ясувалося, що капітан служби цивільного захисту Володимир Ситник був вбитий терористами у серпні 2014 року. Його тіло було знайдено у селищі Піски Ясинуватського району Донецької області, де тривали активні бойові дії. Був похований, як невідомий Герой, на Краснопільському кладовищі міста Дніпропетровськ (нині – Дніпро). У червні 2017 року ідентифікований завдяки експертизі ДНК.

7 жовтня 2017 року перепохований на кладовищі села Степанки Черкаського району Черкаської області.




Народився 30.07.1982 року у селі Байбузи Черкаського району Черкаської області.

Старший сержант, командир відділення 1-го автомобільного взводу 3-ї автомобільної роти Черкаського автомобільного батальйону. Був призваний на службу 29 березня 2016 року.

Загинув 4 липня 2018 року у ДТП поблизу Мелітополя. Аварія трапилася, коли Олександр Пащенко зі своїм колегою перевозив військовий вантаж. Автівка втрапила в яму, а потім її викинуло в кювет, де вона перекинулася.

Військовому було 36 років. У Олександра залишилася дружина та два сини, 2010 та 2018 років народження.

Похований у с. Байбузи, Черкаського району.






Народився 19.02.1970 року у селі Вергуни Черкаського району Черкаської області. Закінчив сільську школу, після чого навчався на водія у Черкаському ДТСААФ. Закінчив навчання з відзнакою та був призваний на строкову службу, яку проходив у Німеччині. Повернувшись додому, працював на Черкаському ПАТ "Азот". У березні 2016 року підписав із ЗСУ контракт.

Молодший сержант, гранатометник 1-ї роти 12-го окремого мотопіхотного батальйону 72-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 18 вересня 2018 року близько 23.00 в районі населеного пункту Луганське Донецької області від смертельних осколкових поранень, яких зазнав під час мінометного обстрілу наших позицій.

У нього залишилася сестра.

Похований у с.Вергуни, Черкаського району.