Інформація
18 сер 2015 07:47
Лютарівка
Здавна місцевість, що знаходиться з північної частини Мошногір, біля самого їх підніжжя у Мошнівській частині люди називали Лютарівкою. Незвична та незрозуміла назва урочища біля Мошен викликала багато запитань у краєзнавців та дослідників. Наведемо лише одну із відомих та загально прийнятих версій про походження назви цього урочища.
... Мошногірський Вознесенський монастир був на іншій стороні Мошногір, а перед ними монастир здавна мав свої городи, де був невеличкий хутір. Звався він просто хутором монастирським до 6 грудня 1637-го року, а після цієї дати хутір одержав назву Лютарівка. Потерпівши поразку від польських військ під Кумейками, козацькі сили Павлюка (Павла Бута) темної ночі відступили через Мошни до Черкас та далі крилівським шляхом у стару Боровицю. По дорозі вони залишили на монастирському хуторі поранених та немічних козаків. Та поляки, що кинулися за розбитим військом у погоню учинили люту розправу над беззахисними людьми. Майже 300 людей, разом із жителями хутора були порубані, а хутір було спалено дощенту. Страшною була лють та помста польських жовнірів стражника Лаща. Відтоді і носить те урочище таку назву. Вперше згадане урочище офіційно згадується в підтверджувальному універсалі гетьмана Івана Мазепи Мошногірському монастирю на усі його володіння від 20 травня 1708-го року, яке було видане у канцелярії Білоцерківської військової фортеці. Так от, те урочище там записане як Люторовка. А детальний опис Лютарівки та Чернечого – монастирських володінь, зроблений у статистичному звіті ігумена Мошногірського Вознесенського монастиря настоятеля Каллиста від 1893-го року (ДАЧО ф.149оп.1спр.86, арк144-145.Оригінал.)
Та була в історії того хутора іще одна офіційна назва. У революцію 1917-го року там, на реквізованій у монастиря території, поселилися більшовицькі вояки, вигнавши геть його споконвічних жителів, які працювали на монастирських городах. То вони офіційно, рішенням мошнівського РВК і перейменували те місце у хутір імені Х.І.Марченка, закатованого бандою. Нині того хутора вже немає, бо він був переселений у село ще у шістдесяті роки минулого століття разом з іншими переселенцями. Нині там лише поле із ставками.
Як бачимо, здається, назва передгір’я Мошногорів вже давно має своє вірогідне пояснення.
Та сталося так, що у результаті краєзнавчих пошуків авторам цієї статті вдалося натрапити на деякі деталі, що вказують на вірогідність появи такої назви цього урочища набагато раніше.
Річ у тому, що у книзі "Торгівля на Україні. Волинь” згадується про хутра лютри – річкової видри.
Як з’ясувалося пізніше, ця назва звіринки має латинське походження Lutra lutra L – різновид сімейства видр, що водилися у річках та заплавах великих рік. Така назва звірини була досить поширена на Волині. Та звідки ж вона узялася в наших краях? Відповідь знайшлася і на це незвичне запитання.
У 1589 році черкаський та канівський староста князь Олександр Вишневецький став володарем Мошен. А він був родом з Волині, родинний замок Вишневецьких був у місті Вишневці. Князь володів Мошнами, мав у них свій замок, який охороняли вірні йому надвірні козаки з Волині.
Дуже вірогідно, що таку назву принесли у наші краї ті люди, а можливо і сам господар Мошен.
Та як би там не було, а місцевість, що вірогідно, отримала немісцеву назву Лютровка саме через те, що вона завжди була з водою, де й водилися ті тваринки. Не виключене і те, що добуваючи видру у заплавах тодішніх Дніпра – Росі, цю місцевість так і назвали. Отже, назва Лютровка могла з’явитися під Мошногорами ще у кінці 500 років, а люта розправа поляків над беззахисним людом після кумейківської битви її тільки закріпила. Трансформувавшись у більш зрозумілий топонім.
Звісна річ, що це тільки здогадки краєзнавців, але вони мають досить вагоме підґрунтя. Хто знає, можливо комусь із краєзнавців колись пощастить натрапити у старих документах на якесь підтвердження цієї версії. Можливо, але саме такі здогадки краєзнавців можуть у подальшому стати орієнтиром у пошуках істини.
Краєзнавці: Гречуха С.І., Самков О.М.
Мошни – Черкаси 2008 рік.